251020126За статистикою кожної другої секунди у світі у когось виникає інсульт, а кожної шостої – від інсульту, на жаль, назавжди переривається одне життя...

Всесвітня організація інсульту - World Stroke Organization (WSO) щорічно 29 жовтня організує проведення в світі Всесвітнього дня боротьби з інсультом. Захворюваність на інсульти у місті складає 301,5 на 100 тисяч населення, в Україні – 274,1. Показник захворюваності у місті протягом останніх п’яти років майже не змінюється.

Інсульт - захворювання, яке розвивається внаслідок раптового припинення кровопостачання частини головного мозку або крововиливу в речовину мозку чи під його оболонки та стискання тканини мозку кров’ю. Наслідком є  порушення функціонування та загибель нервових клітин ураженої ділянки, що в свою чергу викликає порушення або втрату функцій тих частин тіла, якими вони керують. В залежності від локалізації враження, можливе порушення мови, рухової функції, чутливості, зору, пам’яті та ін. 

Надання хворому медичної допомоги у перші три години та обов’язкова госпіталізація є життєво необхідними для пацієнта заходами. Виконанню такої умови часто заважає недооцінка постраждалим важкості свого стану, відмова від госпіталізації, безпорадний стан хворого. 

 21 вересня — Міжнародний день хворих на Альцгеймера.

 

Хворобу Альгцеймера асоціюють з утратою пам’яті. Однак не слід легковажити іншими тривожними проявами, які з’являються набагато раніше, ніж саме отупіння. Фахівці застерігають: що раніше розпочати лікування, то довшим буде час хорошого функціонування пацієнта. Старіння людини викликає погіршення справності всіх органів та членів тіла. Розвивається з віком також зниження активності пам’яті та інших когнітивних функцій. Це фізіологічне явище.Коли ж цей процес починається?  

«Використаність» організму

Віком підстаркуватим вважають 65-75 років, літнім — 76-85 років, а вік за 86 років називається довгожительством. Старіння — процес дуже індивідуальний, і паспортний вік не завжди збігається з біологічним. Нерідко «спрацьованість»  65‑річного організму відповідає змінам, характерним для пізньої старості, інколи ж буває навпаки. Спосіб старіння не обумовлений генетично, зате за нього чималою мірою відповідають навички та стиль життя. Загальновідомо, що уникати поганих звичок, правильно харчуватися, багато рухатися і працювати інтелектуально — це способи продовжити життя і сильно вплинути на його якість.